У суспільстві немає однозначного ставлення до Марії Єфросиніної. Одні її обожнюють, інші палко ненавидять . Але обидві сторони не можуть сперечатися про те, що Єфросиніна є однією з найвпізнаваніших українок сьогодення.
Хтось пам’ятає Машу з часів ранкового шоу "Підйом" або як ведучу Євробачення 2005 року. Хтось знає телеведучу завдяки "Танцям із зірками" та "Лізі Сміху". Інші впізнають Єфросиніну через її проєкти на Youtube.
Крім медійної діяльності ведуча присвячує багато часу соціальним проєктам. З 2020 року вона очолює громадську організацію "Фонд Маша", яка спеціалізується на протидії домашньому насильству. З початком повномасштабного вторгнення організація допомагає жінкам та дітям, які постраждали від війни.
Реклама:
У березні 2024 року Єфросиніна увійшла у список жінок-лідерок "УП 100. Сила жінок".
Місяць тому ведуча потрапила в гучний скандал через інтерв’ю зі співачкою Христиною Соловій.
У відео Соловій не лише вперше розповіла про стосунки із Сергієм Жаданом, але й заявила, що українське суспільство занадто толерантне до тих, хто раніше помилявся. Зокрема й до Єфросиніної – за те, що вона вела свої проєкти російською мовою.
Ця суперечка викликала шквал коментарів у соцмережах.
Реклама:
У розмові з "Українською правдою" Марія Єфросиніна говорить про те, що сталося на записі з Соловій і що відбувалося після виходу згаданого відео.
Єфросиніна також розповідає про те, як раніше менеджери телеканалів робили ставку на російських зірок, згадує дзвінок Петра Порошенка її чоловіку, описує свої корпоративи з Володимиром Зеленським, пояснює, чому була в гостях у Віктора Ющенка і до чого тут її сестра.
Ведуча також відповідає на запитання про русифікацію українського телебачення до 2014 року і визнає, що мова насправді є важливою.
Перед вами скорочена версія розмови. Якщо вас цікавить повна версія інтерв’ю – дивіться його у відеоформаті.
"Коли людина сказала, що у мене кров на руках, це було емоційним ударом для мене"
– Вже багато часу минуло після виходу гучного інтерв’ю з Христиною Соловій. Мені здалося, що ти доволі болісно пережила всі обговорення навколо цього відео, я маю рацію?
– Мені важко переживати ті моменти, коли я читаю багато того, з чим не можу ані посперечатися, ані вийти виправдовуватися.
Це дуже важкі кілька днів, коли тебе рве на частини. І взагалі та дискусія, яка виникла після інтерв’ю, була для мене неочікуваною, масштаб її був величезним.
Єфросиніна: "Коли людина мені сказала, що у мене кров на руках, це було емоційним ударом для мене, тому що це не так. Мене в той момент згубили емоції"
– "Ми дуже толерантні до людей, які колись помилилися – навіть з тобою. Всі мають відповідати за те, що вони будували культурні мости між Україною та Росією, за те, що вони сиділи на двох стільцях і розмивали культурні кордони. У них на руках, на серці і на душі завжди буде кров". Це слова Соловій із вашої суперечки. Все-таки, як ти поставилася до таких претензій?
– Я охр**іла, можна так сказати? Я розгубилася і тому потім справедливо вигрібала від людей, авторитетних для мене.
Тому що я дуже сильно розділяю те, де несуться образи, прокляття, ненависть, і тих людей, які перейшли в конструктивну розмову, що, до речі, мене дуже зібрало потім.
У мене перед очима неслися картинки.
Скільки разів я обирала Україну! Я – керченська дівчинка, якій батьки казали: "В смысле в Киев? Ты уверена? Там же украинский". Я казала: вивчу.
Потім: "Маша, ты со своим "Подъемом" никому не нужна, может, все-таки примешь предложение от НТВ?". Ні, я буду чекати тут.
Далі 2014 рік: "Альо, Мария, здравствуйте, хотели бы записать с вами интервью. Вы же крымчанка, правда? Мы вот хотим вам сказать, что вот мы в Москве всегда вам рады. Мы бы хотели на "Первом канале" вас в новостях показать, как русскоязычная ведущая из Крыма, как бы вот, страдает". Я відповідала їм: "Пошли на**й".
Коли людина мені сказала, що у мене кров на руках, це було емоційним ударом для мене, тому що це не так. Мене в той момент згубили емоції.
Реклама:
– У своїх відповідях ти намагалася апелювати до того, що вела програми російською, тому що таким був запит аудиторії…
– (Перебиває) Якби я була зібрана, я б не сказала про запит аудиторії. Це була моя помилка.
Я зовсім не це вкладала. Мала на увазі, що слова – дуже сильний важіль.
Я розумію, що була інструментом дуже серйозної русифікації України. Інструментом! Але ж не головнокомандувачем, я не була тим, хто все це придумав.
І я несу свою відповідальність.
Абсолютно точно можу сказати, що я була частиною цієї великої помилки, про яку шкодую.
– Але бути інструментом – це теж вибір, розумієш?
– Так. І за це я сьогодні дуже сильно шкодую.
"Я розумію, що була інструментом дуже серйозної русифікації України"
– Якби тебе не хейтили, ти не перейшла би на українську?
– Перейшла би. Ти думаєш, я перейшла через хейт? (обурюється)
Перепрошую за відсилку, але славнозвісна сцена в "Дорослих дівчатах", якій вже майже два роки – це були перші випуски проєкту, які ми зробили під час повномасштабної війни.
Ми з Олею Поляковою там і виглядаємо, як дві біженки, розгублені, в депресії, які вирішили, що вони хочуть звернутися до своїх глядачів. І якщо передивитися уважно цей епізод, ми насправді просимо глядача дати нам час для переходу на українську.
А заголовки потім маркували так, наче Єфросиніна з Поляковою відмовляються говорити українською. Там такого насправді не було.
Я вже тоді всі інтерв’ю давала українською, в соцмережах перейшла повністю на українську. Тобто це був мій усвідомлений крок.
– 2014 року росіяни анексували твій рідний Крим, це твоя особиста травма, це відкрита агресія Росії. Чому вже тоді ця агресія не змусила тебе повністю перейти на українську?
– (Задумується) Згадую свій стан тоді. На той момент у мене не було всередині ніяких імпульсів про мову.
Я писала дописи російською, пішла на всі телеканали, на ток-шоу, зі мною говорили ведучі російською. Гості в студії, серед яких був Мустафа Джемілєв, розмовляли російською. Так було. Тобто сьогоднішній стан і той стан – не порівнювальні.
Так було (робить паузу), і це історія половини країни.
– Сергій Жадан нам в інтерв’ю сказав: "Ця війна – це війна Пушкіна проти Шевченка, хочемо ми цього чи не хочемо". Ти погоджуєшся з таким твердженням?
– Так.
– Яке твоє ставлення до класичної російської літератури – Пушкіна, Єсеніна?
– Ніяке. Читаю я це? Ні.
"Сьогодні не хочу мати нічого спільного з руснею взагалі, з цією країною, з цією мовою"
– Чи мова має значення?
– Має. Знаєш, мене не виховували в ненависті до всього російського. Навпаки навіть у любові виховували.
Але сьогодні не хочу мати нічого спільного з руснею взагалі, з цією країною, з цією мовою.
Я хочу відокремити від них назавжди – себе, своїх дітей і всі майбутні покоління, які породять потім мої діти. І я їх буду виховувати саме так.
Реклама:
– Тобі в інтерв’ю Соловій вперше розповіла про стосунки з Жаданом. Якою була його реакція на інтерв’ю, чи ти контактувала з ним згодом?
– Ще восени 2023 року ми першочергово запрошували Сергія на інтерв’ю.
Кликали його достатньо наполегливо і довго. Він поставив тоді умову, що прийде з Христиною. Нас це здивувало, тому що нам вперше гість ставить такі умови, що він буде з кимось. Але нам здалося, що це буде цікаво.
Чому ні? Він написав, що давайте після Нового року, мовляв, поки багато справ.
І коли моя команда повернулася з цією пропозицією, ми отримали різку відповідь: "Ні".
Але Христина була готова, ми її окремо запросили, нам було теж цікаво.
Після виходу інтерв’ю я особисто написала Сергію: "Чи не хочете ви дати мені інтерв’ю?". Він написав: "При всій повазі – ні".
"Я розгнівалася на людину, яка оприлюднила розмову Порошенка з Тимуром"
– У попередніх інтерв’ю ти розповідала, що твій чоловік, колишній голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв, перебуває у Силах оборони і займається радіоелектронною боротьбою, БПЛА і дронами. Де зараз служить пан Хромаєв, чи щось змінилося за останній час?
– Він був на Запорізькому напрямку, загалом по різних об’єктах їздить по країні.
Тимур – командир роти, 112 бригада київського ТрО. Займається радіоелектронною боротьбою – тому так, все правильно, як ти кажеш.
– Як війна змінила твого чоловіка?
– (Замислюється) Він став більш замкнений, став жорстким.
Я ніколи не мирилася з його рисою характеру, коли на будь-які мої спалахи емоцій він казав: "Масічка, все буде добре, все добре". А зараз оце його "все буде добре" – це моя ментальна оаза.
Коли ми раніше перед сном могли щось почитати або подивитися, то тепер, коли він буває в Києві, перед сном він обов’язково показує мені, як вони нищать цілі: "Подивися, подивися, це ми, а оце розлетілися ворожі ноги і руки" – романтика (сміється). Але я бачу, що його це тримає.
І коли я починаю рвати на собі волосся: "Скажи, що буде?", він відповідає: "Боротися будемо, а які варіанти".
– Чи можеш порадити, як правильно говорити з військовослужбовцями про війну?
– Краще не говорити про це. Судячи з мого спілкування з чоловіком, з його побратимами, з жінками, яким ми допомагаємо у фонді "Маша" – всі кажуть, що краще не говорити про війну.
Найкраще розмовляти про буденне життя. Мій чоловік ніколи за 22 роки нашого шлюбу так не цікавився тим, як справи у дітей, що я кудись надягла.
– Як ти це пояснюєш?
– Військовослужбовцям потрібне відчуття життя. Їм потрібно відчувати, що їх чекають, що ми живемо, що ми не занепадаємо духом.
Я зараз говорю про свій приклад та приклади мого оточення. Можливо, в інших людей є інший досвід. Але коли мій чоловік вдома, я намагаюся створити максимальне відчуття мирних часів, бо бачу, що йому так комфортніше.
Реклама:
– Але перед сном чоловік ділиться з тобою відео ураження російської техніки?
– Ну я ж чую, що він постійно з кимось якимись шифрами розмовляє, якимись позивними. І бачу, що він не футбол, не баскетбол дивиться. І кажу: покажи, що дивишся. От він і показує (сміється).
– Для політичних журналістів Тимур Хромаєв увійшов в історію української політики завдяки славнозвісній телефонній розмові з Петром Порошенком, коли той був чинним президентом. Фраза Порошенка з цієї розмови стала афоризмом: "Де тобі ще, бл**ь, Тимуре, реформ не вистачає?". Нагадай контекст того дзвінка.
– Я не знаю, через що був цей дзвінок. Можу лише сказати, що для нас було дуже неочікувано, що це вилізло в інтернет.
Коли це все оприлюднили, я запитувала чоловіка, що це таке? Якщо не помиляюся, аудіо було оприлюднено наприкінці 2018-го року, а сама розмова, за словами Тимура, відбулася роками раніше.
– Ти розгнівалася на Порошенка за цю розмову?
– Ні, я розгнівалася на ту людину, яка це оприлюднила. Це, здається, у Дубінського десь з’явилося.
– Ви знаєте, хто записував дзвінок? Це ж все-таки серйозна справа: приватна розмова президента і голови Нацкомісії з цінних паперів.
– Ми з Тимуром не знаємо. Все, що мені сказав чоловік, що в той момент президент йому дзвонив по відкритій лінії.
Тимур взагалі не особливо розповідав про свою свою роботу.