Sledovatel

SL

Live Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей час

post-title

Українські бійці з 3-ї дшб в окулярах нічного бачення на передовій поблизу Авдіївки, Україна. 20 березня 2024 року.

New posts

«Погана історія»: у Мінагро розповіли про дискусії довкола подовження вільної торгівлі з ЄС

Євросоюз нині розглядає правки до проєкту рішення щодо подовження режиму вільної торгівлі з Україною, і може доповнити перелік чутливих продуктів, обсяги яких регулюватимуть, пшеницею. У списку вже є м’ясо птиці, цукор, мед, овес, кукурудза, крупи, мед.

Дискусії щодо цього у коментарі Радіо Свобода підтвердив аграрний міністр України Микола Сольський, який 26 березня особисто взяв участь у засіданні Ради ЄС. Квоти Євросоюз планує визначати, керуючись обсягами постачань, які були у 2022-2023-му роках, однак Польща і Франція пропонують зважати також на довоєнний 2021-й рік.

«Якщо ми включаємо в розрахунки наші обсяги 2021-го року для визначення середніх на наступний рік, то це досить погана історія, тому що вона зменшить обсяги на всі продукти. Якщо ми тільки включаємо пшеницю додатково до зерна, до продуктів, які є, – це, звичайно, неприємно, але менш чутливо, ніж обмеження по 2021-му році на всі ці продукти. Ми показували на цифрах, чому це не треба робити», – розповів український урядовець про перебіг засідання.

За словами Сольського, для деяких країн інформація була новою, «деякі готові обговорювати, деякі стоять на свої позиції».

Пентагон щодо ракетних загроз для Польщі: США готові захищати територію НАТО

Сполучені Штати готові виконувати свої зобов’язання в межах альянсу НАТО і «захищати союзні країни в разі загрози нападу, в тому числі пов’язаного з російськими ракетними обстрілами», зазначила заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх.

«Я можу вам сказати те, що ця адміністрація неодноразово заявляла: ми захищатимемо кожен дюйм території НАТО. Якщо союзник НАТО зазнає нападу – ми, звісно, не хотіли б цього бачити – але ми будемо захищати кожен дюйм території альянсу», – зауважила представниця Пентагону.

Таким чином вона відповіла на прохання прокоментувати заяву польської сторони про можливість ураження російських ракет, які прямують у напрямку країн Альянсу.

Міноборони: у Варшаві запрацювала Коаліція бронетехніки на підтримку України

У Варшаві 26 березня відбулося перше засідання Коаліції бронетехніки на підтримку України, повідомляє Міністерство оборони.

За повідомленням, під час засідання представники країн-учасниць «виробили консолідовану позицію щодо підсилення технічного парку Збройних сил України певними зразками бронетехніки та організації системи їх ремонту».

Ініціативу запропонували Польща та Німеччина, її також підтримали Велика Британія, Швеція та Італія. Україну представляв заступник міністра оборони генерал-лейтенант Іван Гаврилюк.

«Коаліція бронетехніки має на меті посилити броньований щит Сил оборони України, спільними зусиллями підвищити спроможності нашого війська у боротьбі з російським агресором, забезпечити ефективне функціонування, технічне обслуговування, ремонт зразків техніки та озброєння, наданих нам союзниками», – йдеться в коментарі Гаврилюка.

Міністерство додає, що в рамках Коаліції створені чотири синдикати, які відповідають за:

  • постачання озброєння та боєприпасів для західної бронетехніки
  • їх технічне обслуговування та ремонт
  • підготовка екіпажів та технічного персоналу
  • відпрацювання ефективної тактика застосування бронетехніки на полі бою

Гаврилюк висловив сподівання, що Україні разом із партнерами вдасться якомога швидше створити ефективну ремонтну базу для західної бронетехніки.

За словами заступника міністра, у рамках новоствореної Коаліції буде розроблено відповідну дорожню карту, яка відповідатиме стратегії розвитку Збройних сил.

Як додає Міноборони, планується, що в довгостроковій перспективі країни-учасники танкової Коаліції та Коаліції бронетехніки допоможуть у створенні майбутнього броньованого парку техніки ЗСУ та налагодять з Україною інноваційно промислове партнерство.

У січні 2023 року, після рішення Німеччини надати Україні перші танки Leopard 2, голова Офісу президента Андрій Єрмак анонсував формування «танкової коаліції» для забезпечення України західними танками.

Плани Путіна щодо Харкова: чи є в України можливості їх зруйнувати

«Більше, ніж у попередні періоди»: місія ООН зафіксувала страту військами РФ 32 українських полонених за зиму

Росія продовжує катувати та страчувати українських військовополонених – про це йдеться в звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 26 березня.

38-й звіт ООН щодо ситуації з правами людини в Україні охоплює період із 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року. Поміж іншого, експерти провели інтерв’ю з 60 українськими військовими, нещодавно звільненими з полону.

За словами голови Місії Даніель Белль, практично в кожному з них респонденти розповідали, що російські військові та посадовці катують полонених, у тому числі застосовують побиття, електричний струм, змушують довго перебувати в незручному положенні, погрожують розстрілом або імітують його. Більше ніж половина полонених пережила сексуальне насильство.

«Більшість військовополонених також згадують про страждання від неспроможності спілкуватись зі своїми родинами, а також відсутність задовільного харчування та медичної допомоги», – додає вона.

Автори звіту зазначають, що ці дані підтверджують, що російська армія продовжує застосовувати раніше встановлені практики катування, жорстокого поводження, смертей в полоні, тримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом, насильницьких зникнень і жахливих умов утримання.

«Крім цього, ММПЛУ задокументувала достовірні повідомлення про страту щонайменше 32 українських військовополонених у 12 окремих випадках в період з грудня 2023 до лютого 2024 року, що значно більше, ніж за будь-який з попередніх періодів. ММПЛУ провела незалежну верифікацію трьох зі згаданих випадків», – йдеться в тексті.

ММПЛУ також наводить дані про інтерв’ю з 44 російськими військовополоненими, які, хоча й не заявляють про катування в офіційних місцях утримання, давали «свідчення про катування та жорстоке поводження в місцях їх тимчасового перебування після евакуації з поля бою».

Звіт Місії також містить інформацію про насильство російської адміністрації щодо жителів окупованих територій України. В тому числі йдеться про вбивства цивільних осіб, свавільні затримання та обмеження свободи висловлення поглядів.

«Упродовж тримісячного періоду кількість жертв серед цивільного населення лишалась високою: через насильство, пов’язане з конфліктом, загинуло 429 цивільних осіб, ще 1 374 особи були поранені. Значна інтенсифікація обстрілів снарядами та баражуючими боєприпасами з боку Російської Федерації у період з кінця грудня по січень призвела до різкого збільшення кількості втрат серед цивільного населення у віддалених від лінії фронту районах», – підсумовують автори документу.

За даними ООН, загальна кількість встановлених втрат серед цивільних в Україні «лишається співставною з кількістю втрат за попередній період».

Наприкінці лютого керівник департаменту Офісу генпрокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов повідомив, що правоохоронці розслідують 19 кримінальних проваджень про вбивства українських військовополонених. За його словами, з початку повномасштабного вторгнення 45 українських військових були вбиті у полоні.

У різних районах Харкова світло відсутнє від чотирьох до шести годин на добу – Терехов

Через дефіцит електроенергії після масованих російських обстрілів у різних районах Харкова світло відсутнє від чотирьох до шести годин на добу. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив міський голова Харкова Ігор Терехов.

«Практично всі будинки у Харкові підпадають під графіки відключення, тому що є дефіцит електроенергії. Світло відсутнє від чотирьох до шести годин на добу – у різних районах по-різному. На жаль, так, бо живлення йде з різних джерел. Саме тому не можна сказати, що всі харків’яни будуть підпадати під шести- чи чотиригодинне відключення світла, бо різні джерела заживлюють місто Харків», – сказав міський голова у програмі «Свобода Live».

Також аби зменшити навантаження на енергосистему, у місті відсьогодні достроково завершили опалювальний сезон, зазначив Терехов. За його словами, такий крок дозволить забезпечити електроенергією максимальну кількість споживачів і дати гарячу воду в будинки харків’ян.

Генштаб: армія Росії 21 раз намагалася прорвати оборону ЗСУ біля Новомихайлівки

Російські війська протягом доби завдали чотирьох ракетних та 52 авіаційних удари, а також 43 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по українських позиціях та населених пунктах, заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 26 березня.

Протягом дня на фронті зафіксували 50 бойових зіткнень.

Командування не фіксувало російських наступальних дій на Куп’янському напрямку. На Лиманському напрямку Сили оборони відбили вісім російських атак біля Білогорівки, Тернів, Ямполівки та на північ від Веселого, де армія РФ намагалася прорвати оборону за підтримки авіації.

На Бахмутському напрямку українські сили відбили п’ять атак біля Іванівського, Богданівки та Кліщіївки. На Авдіївському відбито сім нападів біля Бердичів, Семенівки та Первомайського.

«На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районі населеного пункту Новомихайлівка, де ворог, за підтримки авіації, 21 раз намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться у зведенні.

Генштаб також зафіксував чотири атаки поблизу Старомайорського на Оріхівському напрямку. Так армія РФ тричі безуспішно намагалася атакувати позиції ЗСУ біля Кринок на Херсонщині.

Командування звітує про удари української авіації по 10 російських цілях, а також ракетні ураження засобу протиповітряної оборони, артилерійському засобу та складу боєприпасів Росії протягом дня.

Армія Росії просунулася вперед практично на всіх ділянках фронту, де вона штурмує – про це йдеться у зведенні проєкту DeepState, випущеному ввечері 23 березня. Зокрема, агресор захопив нові території у Серебрянському лісі, де вже рік точаться бої – і російські війська не мали просування.

Також загарбники просунулися вперед біля Часового Яру та Іванівського на захід від Бахмута, на північ від Орлівки і на південь від Тоненького на захід від Авдіївки, на південь від Красногорівки біля Мар’їнки, мали частковий успіх на захід від Старомайорського – на плацдармі, відвойованому ЗСУ у армії РФ минулого року.

Вступ у ЄС: чому шлях буде непростим та що робити Україні та Молдові далі

На початку березня Європейська комісія направила на затвердження так звану «рамку переговорів» щодо України та Молдови до країн-членів Європейського Союзу. У 19-сторінковому документі, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться про обидві країни, які зараз у парі рухаються до членства у ЄС, і окреслюються основні принципи переговорів про вступ до Європейського Союзу нових членів.

Один український посадовець назвав його «дуже загальним», додавши, що «наразі це не викликає у нас жодних побоювань, оскільки в цьому немає нічого особливо хорошого чи поганого».

Здається, так і є, оскільки новий документ, по суті, копіює рамки переговорів, які Європейська комісія написала для Албанії та Північної Македонії у 2020 році.

Головне питання зараз полягає в тому, коли 27 країн-членів ЄС одноголосно затвердять переговорні рамки. Тут досвід Албанії та Північної Македонії може стати для деяких холодним душем.

Тирані та Скоп’є знадобилося два роки, щоб отримати таке схвалення, головним чином через те, що Болгарія пригадала історичні та мовні суперечки з Македонією, які фактично досі не є повністю вирішені.

Таким чином, хоча рамки і скоригували, щоб долучити занепокоєння Софії, а згодом і схвалили в 2022 році, давши офіційний початок переговорам про вступ, ні Північна Македонія, ні Албанія досі не відкрили жодного з 33 розділів переговорів.

Скоп’є не змогло включити згадку болгар як одного із народів-засновників Північної Македонії до своєї конституції, а Албанія має конфлікт із Грецією через ув’язнення мера південноалбанського міста Хімаре, який є етнічним греком. Ці суперечки є причиною вето від двох столиць ЄС – жодна із західнобалканської пари не просунулася на своєму шляху до ЄС.

Що стосується України та Молдови, дипломати в Брюсселі, з якими я розмовляв, сподіваються, що країни-члени ЄС таки дадуть зелене світло переговорам наприкінці червня.

У проєкті документа зараз немає жодних конкретних натяків на щось, проти чого можуть заперечити певні країни-члени, але в ньому є багато ознак того, що процес розширення ЄС буде далеким від безхмарного.

Війська РФ, ймовірно, знищили в Маріуполі курган 5-го тисячоліття до нашої ери – прокуратура

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом ймовірного знищення російськими окупантами історичної пам’ятки курган Дід у Маріуполі – про це заявив Офіс генерального прокурора 26 березня.

За повідомленням, досудове розслідування відкрили за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури за фактом порушення законів та звичаїв війни.

Офіс генпрокурора посилається на те, що 25 березня в медіа з’явилася інформація про знищення окупаційною владою Росії культурної пам’ятки в захопленому Маріуполі.

«За даними слідства, представники держави-агресора зруйнували екскаваторами стародавню історичну пам’ятку курган Дід, датовану V тисячоліттям до нашої ери. Його сучасна висота сягала 6 метрів, а діаметр складав 70 метрів», – йдеться в повідомленні.

«Ніякі ми не «ждуни!»: як Ямпіль на Донеччині виживає під обстрілами армії РФ

Могили місцевих жителів просто на городах, вбиті страуси на знаменитій фермі, знищені будинки, розбиту школу, селищну раду та амбулаторію лишили по собі російські війська у селищі Ямпіль біля Лиману. Окупація тут тривала з кінця квітня і до кінця вересня 2022 року. Лінія фронту весь цей час лишалась у близько 20 км від Ямполя, нині ситуація ще погіршилась – селище лежить на одному з напрямків просування армії РФ у бік Лиману та Слов’янська. Як виживає Ямпіль зараз і чи думають люди про евакуацію, – у репортажі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Розбита дорога на Ямпіль зберігає згадки про запеклі бої дворічної давнини: випалений скалічений ліс, кілька вигорілих скелетів бронетехніки.

Зупиняємося біля стели на в’їзді, – тут уже гучно, бо чути і «виходи», і «приходи», від яких вібрує земля: бої йдуть лише у кількох десятках кілометрів звідси.

Уздовж дороги нас стрічають розбиті будинки. Біля одного з них, двоповерхового, помічаємо жінку середнього віку. Питаємо, чи згодиться розповісти на камеру про ямпільське сьогодення. Вона з неприхованою злістю відмовляється, мовляв, йдіть геть, і так вже стільки сліз тут виплакали.

Що ж, із надією зустріти місцевих, які згодилися б поговорити, їдемо далі.

«У Ямполі я забираю посилки і сюди ж везу товари. Підвозимо їх до дворів, до бабусь, які вже не ходять. І вони із задоволенням їх беруть, обіймають нас, цілують, дякують, – це взагалі «тихий жах, – ділиться з нами Володимир, співробітник «Укрпошти». – Тут найнеобхідніше: і печиво, і цукерки, і ковбаска, сірники, туалетний папір. Все те, що потрібне людям».

Поки ми спілкуємося, товари собі обирає жителька селища Валентина Василівна. Видно, що в неї, попри руїни довкола, гарний настрій.

«Хлопчики сюди везуть все дуже гарної якості, особливо ця людина, Володимир. І вартість мене влаштовує, – не те що у нашому магазині, де ціни просто скажені», – говорить жителька Ямполя і обіймає співробітника «Укрпошти».

«Поки всіх не вижену звідси, не поїду, остання виїжджатиму»: староста. Як живе прифронтове Желанне на Донеччині

Новий секретар РНБО Олександр Литвиненко: що про нього відомо

Олександр Литвиненко – добре відомий в Україні аналітик з питань національної безпеки. До того, як його призначили у липні 2021 року керувати Службою зовнішньої розвідки України, Литвиненко багато коментував безпекові питання. Зокрема і для Радіо Свобода. Подаємо у цій публікації головні тези аналізу планів Путіна щодо України і Заходу, який зробив Литвиненко як голова Служби зовнішньої розвідки.

  • Президент України Володимир Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони, йдеться в указі президента №186 від 26 березня.
  • Також на сайті президента України з’явився указ №188 про призначення новим секретарем РНБО Олександра Литвиненка. Раніше Зеленський звільнив Литвиненка з посади глави Служби зовнішньої розвідки.

Перебуваючи на посаді голови Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко спрогнозував, що «не спромігшись перемогти України за три дні у широкомасштабній війні, Кремль пройшов точку неповернення у відносинах із Заходом», а залишив для себе лише можливість або «тріумфально перемогти, або нищівно програти».

Путін, вважає Литвиненко, переконаний, що Росія зможе «повернути» Україну та решту «исторических русских земель», й відновити імперію у межах глобального перерозподілу світу.

За планом Путіна, зазначає Литвиненко, перерозподіл може тривати 10-15 років і «супроводжуватись конфліктами різного масштабу і інтенсивності, можливо із використанням ядерної зброї».

«Причому війна проти України сприймається наразі Кремлем як важливий, але не єдиний фронт для РФ, що фактично веде світову війну із США і Заходом у цілому», написав Олександр Литвиненко.

Як Польща пропускає в ЄС підсанкційну деревину з Білорусі за фальшивими документами (розслідування)

Журналісти «Білоруського розслідувального центру», проєкту Радіо Свобода «Схеми» та польського видання Gazeta Wyborcza виявили ноу-хау в обході західних обмежень. Білоруську підсанкційну деревину експортують до Євросоюзу, видаючи її за казахстанську.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євросоюз ввів обмеження на ввезення деяких товарів із Білорусі – країни, яку російська армія використала як плацдарм для свого наступу. У березні 2022 року ЄС запровадив санкції у тому числі і щодо білоруської деревини, значна частина якої традиційно постачалася в Європу.

Санкції змінили ситуацію на ринку деревини в Європі. Особливо помітним є збільшення обсягів імпорту виробів із дерева з Казахстану. За даними Євростату, протягом 2022-2023 років деревини з цієї країни ввезли на рекордні майже 126 мільйонів євро. Більшість поставок – у Польщу.

Імпорт деревини з Казахстану до Польщі минулого року зріс майже вп’ятеро порівняно з 2022 роком: з 14 мільйонів євро до майже 68 мільйонів.

Лубінець закликав Туреччину «порушити питання» змішаних медкомісій для полонених у РФ

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вперше провів зустріч із головним омбудсменом Туреччини Шерефом Малкочем і омбудсманом Садеттіном Калканом – про це він заявив 26 березня.

Він зазначив, що до зустрічі долучилися майже 800 людей, в тому числі рідні військових, які перебувають у полоні ще з 2014 року, зниклих безвісти військових і цивільних, а також викрадених цивільних і політв’язнів, яких утримує Росія.

Лубінець пише, що під час зустрічі звернув увагу, що Туреччина та її головний омбудсмен «неодноразово допомагали нам комунікувати з російською стороною у питанні повернення додому українців».

«А також наголосив, що ми хочемо, щоб турецька сторона порушила питання по змішаних медичних комісіях. Адже Україна їх створила та прагне, щоб відповідні комісії були створені і в РФ», – додав він.

Лубінець навів слова Малкоча, за якими попередня тристороння зустріч за участі представників Туреччини, України та Росії передувала «важливим подіям з повернення додому українських захисниць». Він не уточнив, чи йдеться про конкретний обмін, чи про домовленості з приводу прийдешніх обмінів.

«Також до зустрічі доєдналися звільнені з полону оборонці України та цивільні, яких звільнили з незаконного утримання Росією. Зокрема один з воїнів перебував в Оленівці, а згодом був переведений до іншого місця неволі. Він розповів представникам міжнародної спільноти про катування та вбивства українців у полоні РФ», – повідомив омбудсмен.

Малкоч, своєю чергою, повідомив 26 березня, що зустрівся з Лубінцем, а також із президентом Володимиром Зеленським у Києві.

8 лютого між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 100 українців, за словами президента Володимира Зеленського, більшість із них – захисники Маріуполя.

Загалом в ході обмінів, за його даними, звільнили 3 135 полонених.

Біженки з вищою освітою не можуть знайти роботу за фахом у Чехії. Чому?

Навіщо Росія «вішає» теракт у «Крокус Сіті Холі» на Україну?

Президент Росії Путін визнав, що стрілянину в концертній залі «Крокус Сіті Хол» вчинили «радикальні ісламісти» – однак одразу після цього прив’язав їхні дії до України та США.

«Відразу постає питання, кому це вигідно. Це може бути лише ланкою для тих, хто із 2014 року воює з нами руками «київського режиму», – заявив він на нараді з силовиками увечері 22 березня.

Наступного дня практично всі російські топ-силовики прямо звинуватили в організації стрілянини у «Крокусі» Київ.

Зокрема, директор ФСБ Олександр Бортніков заявив, що «терористів з того боку збиралися зустріти як героїв» – маючи на увазі російсько-український кордон, а за терактом нібито стоять США, Британія та Україна.

А генпрокурор РФ Ігор Краснов заявив, що на виконавців, замовників і кураторів стрілянини чекає покарання, тому «найважливішим завданням для Росії залишається досягнення цілей СВО».

Зеленський звільнив Данілова з посади секретаря РНБО – указ

Президент України Володимир Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони, йдеться в указі президента №186 від 26 березня.

Зеленський раніше не анонсував, що планує кадрові зміни, та не повідомляв про причини звільнення секретаря РНБО. Сам Данілов публічно не коментував своє звільнення.

Також на сайті президента України з’явився указ №188 про призначення новим секретарем РНБО Олександра Литвиненка. Раніше Зеленський звільнив Литвиненка з посади глави Служби зовнішньої розвідки.

Олексія Данілова призначили заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони 23 липня 2019 року, секретарем – 3 жовтня того ж року. У 90-ті Данілов був мером Луганська, на президентських виборах 2004 року очолив Луганський штаб Віктора Ющенка, та пізніше став губернатором області. Два роки був народним депутатом України п’ятого скликання від Блоку Юлії Тимошенко.

Трактори утретє заблокували євроквартал Брюсселя: до чого тут Україна

У Брюсселі у вівторок, 26 березня, зібралась третя велика демонстрація європейських фермерів, які заблокували євроквартал, пригнавши туди півтисячі тракторів з різних куточків Євросоюзу. Вони вимагали помʼякшити екологічні вимоги до виробництва та обмежити ввезення продукції з третіх країн, зокрема й України. Під гучні сигнали сільськогосподарських машин та звуки вибухів петард європейські аграрні міністри радились, як з одного боку задовольнити вимоги фермерів, а з іншого продемонструвати підтримку Україні.

Європейські міністри сільського господарства зібрались 26 березня у Брюсселі обговорити послаблення вимог до екологічності ведення господарства для європейських фермерів та відновлення тарифів ЄС на певні види сільськогосподарського імпорту з України (яйця, м’ясо птиці, цукор, мед, кукурудзу, крупу, овес), до якого не застосовуються такі ж високі вимоги, що викликає незадоволення у європейських виробників.

Директор ФСБ назвав Кирила Буданова «законною ціллю» для РФ

Керівництво спецслужб України, серед них і начальник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Кирило Буданов, є законною ціллю для РФ, заявив 26 березня журналістам директор ФСБ Олександр Бортников.

«Ті, хто чинить злочини щодо Росії та російських громадян, є законною ціллю», – відповів глава ФСБ на запитання про Буданова та інших керівників українських спецслужб. «Все попереду», – додав Бортников, відповідаючи на уточнювальне запитання, чому згадані цілі ще не вражені.

Росія постачає нафту до КНДР на порушення санкцій ООН – FT

Росія почала безпосередньо постачати нафту до Північної Кореї, попри санкції ООН проти Пхеньяна, запроваджені у 2017 році у відповідь на випробування ядерної зброї. Про це пише газета Financial Times.

За даними видання, постачання нафти розпочалося 7 березня – це перші документально підтверджені постачання з моменту запровадження санкцій ООН. Відповідно до супутникових знімків, у березні з російського порту Східний на Далекому Сході вийшли щонайменше пʼять північнокорейських танкерів із нафтопродуктами. Потім два кораблі вирушили до північнокорейського порту Чхонджин, де, мабуть, розвантажилися, пише Financial Times.

За словами наукового співробітника Королівського обʼєднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Джозефа Бірна, деякі з цих суден внесені до списку ООН – це означає, що їм не можна навіть заходити до іноземних портів.

«Ці постачання нафти є повномасштабним нападом на режим санкцій, який зараз перебуває на межі краху», – заявив Гʼю Ґріффітс, колишній координатор групи ООН, яка стежить за дотриманням санкцій щодо КНДР.

Як зазначає Financial Times, у серпні 2023 року КНДР стала постачати Росії боєприпаси, які Москва використовує у війні проти України. За даними RUSI, порт Східний також використовувався як перевалочний пункт для російських суден, які, ймовірно, брали участь у постачанні зброї.

«Те, що ми бачимо зараз, – це чітка бартерна домовленість «зброя в обмін на нафту», яка відкрито порушує санкції, які Володимир Путін підписав особисто», – наголосив Гʼю Ґріффітс.

Як пише газета, речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився від коментарів.

У лютому газета The New York Times повідомила, що Росія в обмін на боєприпаси дозволила КНДР отримати доступ до світової фінансової системи, а також розблокувала частину північнокорейських активів, які потрапили під санкції ООН. Крім того, джерела кажуть, що Москва дозволила Пхеньяну відкрити рахунок у банку на території фактично контрольованої РФ Південної Осетії. Грузія вважає цю територію окупованою.

У жовтні 2023 року радник із нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Північна Корея надала Росії партію озброєнь. Білий дім оприлюднив знімок, на якому, як стверджується, видно партію боєприпасів зі складу в КНДР. Озброєння завантажили на судно під російським прапором та відправили на склад на південно-західному кордоні Росії.

Сім країн-членів Ради безпеки ООН звинуватили Росію в порушенні ембарго на військово-технічне співробітництво з Пхеньяном.

БІЛЬШЕ

Wiki