Sledovatel

SL

Стратегія повільних кроків: попри критику, світова система торгівлі продовжує розвиватися

post-title

Наприкінці лютого в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати) відбулася 13-та Міністерська конференція (МК13) Світової організації торгівлі (СОТ). Попри те, що торговельним міністрам країн-членів організації не вдалося домовитися з усіх питань порядку денного, було досягнуто декілька значущих домовленостей, і загалом зустріч закінчилася на позитивній ноті та з чітким планом подальшої роботи.

Щоб адекватно оцінити результати конференції, необхідно насамперед згадати міжнародний контекст, в якому вона відбувалася.

Ціла низка факторів – російсько-українська війна і збройні конфлікти на Близькому Сході та деяких регіонах Африки, перепони для торговельного судноплавства в Панамському й Суецькому каналаx та в Чорному морі, а також екстремальні погодні явища, кліматичні зміни і їхні наслідки – створюють атмосферу невизначеності в міжнародній торгівлі для багатьох держав.

До того ж вибори в понад 50 країнах світу, де проживає більше половини населення планети, створюють додатковий контекст, у якому світові лідери можуть з обережністю підходити до укладання нових міжнародних угод, враховуючи внутрішню політику.

Також необхідно відзначити, що рішення в СОТ ухвалюють консенсусом. Тобто для того, щоб рішення було затверджене, всі 166 членів організації повинні з ним погодитися (або принаймні активно не заперечувати).

Достатньо однієї країни – великої чи маленької, багатої чи бідної, – щоб заблокувати рішення.

Попередня 12-та Міністерська конференція (МК12) була надзвичайно успішною і завершилася важливими рішеннями щодо пандемії COVID-19 і вакцин, продовольчої безпеки, реформи СОТ, а також схваленням нової Угоди про субсидії у сфері рибальства. Метою МК13 було доповнити та поглибити ці здобутки й окреслити план подальшої роботи організації.

Тож які рішення прийняли міністри?

По-перше, члени СОТ погодилися продовжити мораторій на обкладання митом електронної торгівлі, який застосовується з 1998 року і періодично продовжується. Припинення мораторію надало б державам право обкладати митом такі продукти, як відеоігри, фільми і музику на стримінгових платформах, електронні книжки і програмне забезпечення.

Багато розвинених країн і країн, що розвиваються, включно з Україною, а також представники бізнесу активно адвокували продовження мораторію, стверджуючи, що його припинення створить невизначеність і бюрократичні перепони, від яких постраждали б передусім малі та середні підприємства.

З іншого боку, декілька членів організації виступили проти. На їхню думку, мораторій позбавляє країни, що розвиваються, можливості отримувати додаткові надходження в бюджет і поглиблює цифрову нерівність (англ. digital divide).

Зі свого боку декілька міжнародних організацій, включно з СОТ, провели дослідження економічного впливу мораторію, які показали, зокрема, що потенційні надходження від припинення мораторію незначні (0,33% від загального обсягу бюджетних надходжень) і що податок на додану вартість був би більш ефективним інструментом для наповнення державної казни за рахунок електронної комерції.

По-друге, міністри прийняли рішення щодо реформи процедури врегулювання суперечок, яке фіксує досягнутий прогрес і дає вказівку делегаціям у Женеві інтенсифікувати роботу, щоб досягнути повного функціонування системи врегулювання суперечок до кінця цього року.

Пріоритетом є вирішення проблеми функціонування стадії апеляції.

Річ у тім, що Апеляційний орган СОТ (квазісудовий орган другої інстанції) не функціонує з грудня 2019 року через блокування США призначення нових членів в інституцію. На думку США, Апеляційний орган, на який покладено завдання тлумачити існуючі правові норми, перевищував свої повноваження, створюючи нові правила міжнародної торгівлі, які не прописані в угодах СОТ.

Тож право на апеляцію існує на папері, але реалізувати його на практиці неможливо за відсутності кворуму в Апеляційному органі.

Наразі 31 суперечка перебуває на розгляді нефункціонуючого Апеляційного органу.

Протягом минулого року делегації в Женеві проводили інтенсивні неформальні переговори щодо реформи системи врегулювання суперечок. Один з результатів їхньої роботи – документ, що містить детальні пропозиції щодо покращення процесу, але наразі не вирішує проблему апеляції.

Реформа і відновлення повного функціонування системи врегулювання суперечок є безумовним пріоритетом, адже без неї складно забезпечити виконання норм угод СОТ усіма членами організації. Важливість прийнятого на МК13 рішення полягає в тому, що міністри підтвердили свій намір досягнути повного функціонування системи врегулювання суперечок цього року і дали чітку вказівку своїм місіям у Женеві інтенсифікувати роботу в цьому напрямку.

Тож наступним кроком для женевських делегацій буде визначити формат роботи, який приведе їх до цієї мети. Тим часом перша інстанція процесу вирішення суперечок (розгляд групою експертів) продовжує функціонувати.

По-третє, було досягнуто суттєвого прогресу щодо двох плюрилатеральних угод та ініціатив, у яких беруть участь великі групи членів організації, об’єднані спільними інтересами.

Зокрема, для 72 членів СОТ, включно з Україною, набули чинності нові положення щодо національного регулювання послуг, які мають на меті спростити процедури отримання дозволів, зменшити бюрократичні перепони і покращити прозорість і передбачуваність для надавачів послуг, зокрема малих і середніх підприємств.

Очікується, що імплементація угоди приведе до глобальної економії в розмірі більше $125 млрд.

До того ж 123 делегації (України серед них наразі немає) завершили переговори і оприлюднили текст Угоди про спрощення процедур інвестування для розвитку, яка допоможе в першу чергу країнам, що розвиваються, і найменш розвиненим країнам покращити свій інвестиційний клімат і залучити інвестиції з метою сталого розвитку.

Наступний крок – імплементувати угоду в юридичну структуру СОТ. З цього питання точаться дискусії, оскільки деякі країни заперечують саму ідею існування плюрилатеральних ініціатив в організації.

По-четверте, було досягнуто декількох важливих результатів для країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн.

Зокрема, було прийнято рішення, спрямоване на покращення імплементації такими країнами правил щодо санітарних і фітосанітарних заходів, технічних регламентів і стандартів. Також було погоджено додаткову підтримку країнам, які перестають підпадати під категорію найменш розвинених, у тому числі шляхом надання додаткової технічної допомоги та продовження застосування деяких пільг і переваг.

До того ж міністри вирішили підтримувати маленькі економіки та розвивати їхню конкурентоспроможність, у тому числі через електронну комерцію, цифровізацію та інтеграцію кліматичних політик.

По-п’яте, вперше в історії організації відбулася дискусія на рівні міністрів щодо промислової політики, захисту довкілля і сталого розвитку. Багато членів організації бачать торговельну політику як важливий елемент у боротьбі з кліматичними змінами та іншими викликами, що стосуються довкілля. Такі дискусії можуть дати поштовх для створення в майбутньому робочих груп з цих важливих питань.

По-шосте,

СОТ отримала двох нових членів – Тимор-Лешті й Коморські Острови, а понад 15 країн очікують приєднання до торговельного клубу.

Однак міністрам не вдалося досягнути консенсусу з двох важливих питань.

Як відомо, на попередній Міністерській конференції у 2022 році була прийнята перша частина Угоди про субсидії у сфері рибальства, яка забороняє надання суднам та/або операторам суден субсидій, які призводять до виснаження рибних ресурсів.

Це, зокрема, субсидії суднам та/або операторам суден, що беруть участь у незаконному, непідзвітному і нерегульованому (ННН) рибальстві; субсидії, що стосуються виснажених запасів; і субсидії для рибальства або діяльності, пов’язаної з рибальством, за межами юрисдикції держав. Угода про субсидії у сфері рибальства – це друга нова угода, укладена з моменту створення організації, і перша угода СОТ, що має на меті сталий розвиток.

Проте на МК12 міністри не змогли досягнути згоди щодо заборони субсидій, які сприяють створенню надмірних потужностей у сфері рибальства і перелову, і домовилися продовжити переговори з цих питань.

На МК13 міністри були дуже близькі до досягнення консенсусу щодо другої частини угоди, але через заперечення декількох держав цього наразі не відбулося.

Але є й позитивні новини. На церемонії закриття МК13 острівні країни Тихого океану, які відповідають за половину світових запасів тунця, зробили емоційну заяву щодо необхідності завершення переговорів щодо другої частини Угоди про субсидії у сфері рибальства.

Більшість присутніх делегацій підтримали цю заяву і висловили намір не втратити момент і продовжити переговори.

До того ж перша частина Угоди про субсидії у сфері рибальства, яка забороняє найшкідливіші види субсидій, наблизилася до набрання чинності. Зі 110 членів СОТ, які мають ратифікувати угоду, щоб вона набрала сили, 71 вже це зробили, а ще 39 мають завершити відповідні процедури до літа цього року.

Тож очікується, що угода скоро запрацює з метою запобігання подальшому виснаженню рибних ресурсів через надмірне рибальство.

Варто зауважити, що Україна була однією з перших, хто ратифікував угоду, продемонструвавши таким чином свою відданість принципам міжнародної торговельної системи і сталого розвитку.

Міністрам також не вдалося домовитися щодо реформи у галузі сільського господарства, переговори щодо якої ведуться з 2000 року. Основним каменем спотикання є питання створення державних резервів для цілей продовольчої безпеки.

Проте міністри були ближче до успіху, аніж будь-коли раніше, бо нарешті працювали з конкретним текстом майбутніх домовленостей.

* * * * *

Тож варто очікувати, що найближчим часом переговори з незакритих питань продовжаться в Женеві і, сподіваємося, принесуть конкретні результати.

Результати МК13 також дадуть поштовх для подальшої роботи над реформою СОТ, щоб організація краще слугувала інтересам своїх членів – чи то шляхом створення нових правил, чи то захисту інтересів бідних країн, чи то покращення прозорості й механізму нотифікацій.

Критики організації можуть вважати результати МК13 незадовільними, однак з огляду на ширший контекст, у тому числі геополітичний, здобутки конференції є суттєвими і демонструють, що організація рухається вперед, незважаючи на виклики сьогодення.

Варто також зазначити, що, окрім результатів у вигляді нових рішень, МК – надзвичайно корисний майданчик для двосторонніх переговорів і налагодження зв’язків між делегаціями, бізнесом і представниками неурядових організацій.

В умовах нинішнього геополітичного клімату досягнути консенсусу між 166 членами СОТ, які іноді мають діаметрально протилежні інтереси, – завдання не з легких.

Тому переговори в СОТ – це марафон, а не спринт, і займає він роки, а іноді й десятиліття.

Але результатом таких переговорів є тривкі правила, під якими підписуються усі члени організації, а отже, більшою є ймовірність, що вони їх дотримуватимуться.

Незважаючи на збільшення кількості двосторонніх угод про зони вільної торгівлі, правила СОТ продовжують регулювати більше 75% світової торгівлі, і організація є важливою, а іноді й єдиною платформою для переговорів між багатьма гравцями – з різних континентів, з різним рівнем економічного розвитку та з різними торговельними й ідеологічними пріоритетами.

Очевидно, що члени СОТ надалі вбачають доцільність в існуванні багатосторонньої торговельної системи, продовжують отримувати користь від неї, а отже, повинні докласти всіх зусиль для того, щоб зберегти і примножити її здобутки.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Wiki